Мислення

Мислення як сутність, поняття та процесс — це головний предмет дослідження в буддизмі. Будь який аспект теорії та практики пов’язаний з процессом мислення. Хоча тибетське слово sems у перекладі має значення іменника, дієслова та прислівника, важливим є саме постійний процесс мислення, що відображає не тільки концепцію неперервності, але й особливості існування мислячих істот.

Виразити основні аспекти мислення можна за допомогою істотності, відкритості, неперевності, безмежності, незупинності, необумовленності, взаємозалежності та циклічності.

Істотність

З точки зору відносної істини — мислення є фундаментальним дійсним, справжнім існуванням інших феноменів. Іншими словами мислення це єдине, що дійсно існує. Уся палітра феноменів у вигляді форм, емоцій, чи інших аспектів є різновидами, складовими чи іншими маніфестаціями і проявами мислення.

Жива істота яка здатна мислити утотожнюється з мисленням і виражає сутність відносної істини. Усі живі істоти є маніфестаціями мислення. Відносна істина це і є істота, яка дійсно існує.

Відкритість

Наше мислення не можна обмежити певними структурами чи системами. Мислення є повіністю відкритим як безмежне поле і розповсюджуєся на увесь простір феноменів.

Необумовленність

В кожну мить істота вільна у своєму виборі мислення. Хоча нам може здаватися, що ми обумовлені обставинами, насправді ми вільні вибирати хід нашого мислення міняючи та впливаючи на нашу істоту.

Незупинність

У нашому бардо повсякденного існування процесс мислення неможливо зупинити. Близько 80 видів медитації шаматха присвячені тренуванню мислення, однак повністю виключити процесс мислення неможливо. Єдина змога повністью зупинити мислення це реалізувати стан Будди, що є за межами мислення.

Безмежність

Мислення не обмежене також простором. Мислення і є безмежний простір, як безхмарне небо розкрите чисте поле яскравого світла, де форми та образи які виникають в процессі мислення є частиною мислення. Якщо ми будемо перераховувати харастеристики мислення ми знайдемо, що ці характеристики повторюють характеристики простору. Іншими словами ми кажемо, що мислення це і є простір, поле наших феноменів.

Взаємозалежність

Усі мислячі істоти ділять один і той же простір феноменів, зберігаючи певну автономність, яка дозволяє відрізняти мислення окремих істот. Таким чином процесс реінкарнації мислення, або процесс мислення, тісно пов’язаний з мисленнями інших істот. Мислення кожної окремої істости у тій чи іншій мірі впливає на мисленяя усіх інших істот. Цей вплив ми називаємо вторинні причини, або умови реінкарнації мислення. Первинні причини нашого мислення, або просто причиною мислення, є тільки саме наше мислення. Якщо у нас немає причин для певного вида мислення, то і мислення цього виду ми не маємо, незалежно від того скільки би істот генерували цей тип мислення. Якщо ми маємо причини для певного типу мислення, то усі істоти які генерують даний тип мислення підсилюють дію цього типу мислення для нас в процесі постійної реінкарнації мислення.